До Тростянецької громади знову прийшла чорна звістка з війни. На 41-му році життя за Україну загинув житель села Станова Сергій Володимирович Станкєвічус. Він загинув 5 вересня 2026 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині.
Непоправна втрата для родини і громади. Батьки втратили сина, дружина — коханого чоловіка, троє дітей — батька.
Сергій народився і виріс у Становій. Тут закінчив місцеву школу. Деякий час жив у Тростянці, а згодом разом із родиною повернувся до рідного села. Він любив столярну справу, мав золоті руки, був відкритою, веселою і товариською людиною. Найбільше він любив свою Україну.
Коли у 2014 році розпочалася російська агресія, Сергій не зміг залишатися осторонь. Він пішов захищати державу, ставши до лав Збройних сил України. Пройшов через важкі бої, побував у самому пеклі війни. Згодом воїн повернувся до мирного життя. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову взяв до рук зброю, щоб захищати рідну землю.
Старший сержант Сергій Володимирович Станкєвічус служив командиром відділення — командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3-го штурмового батальйону 210-го окремого штурмового полку Збройних сил України.
Живий коридор і похорон у Тростянці
Військовий капелан отець Ігор на похоронах розповів про Сергія як про досвідченого воїна, якого поважали і любили побратими. Він був людиною, на яку можна було покластися, умів підтримати, подати приклад і надихнути інших. Для своїх побратимів Сергій назавжди залишиться справжнім товаришем і вірним другом.
Жителі Станової вийшли провести свого Захисника в останню путь. Люди створили живий коридор, ставши обабіч дороги із синьо-жовтими прапорами. У тиші та сльозах вони віддавали шану воїну, який віддав життя за кожного з нас.
Далі похоронна процесія перебралася до Тростянця. У Вознесенському храмі чин похорону за упокій душі загиблого звершили протоієрей Православної Церкви України отець Олександр та військовий капелан 210-го окремого штурмового полку отець Ігор.
Сергія Станкєвічуса поховали на Алеї Слави на цвинтарі по вулиці Пам’яті у Тростянці. Прощаючись із Героєм, пролунав військовий салют — три залпи з бойової зброї. Військовослужбовці передали дружині загиблого синьо-жовтий прапор України та бойові нагороди.
Раїса Ільків